Тінь торговельного протекціонізму знову з'являється, крипторинок стикається з новими викликами

Закон про мита Смута-Голі 1930 року завдав глибокого негативного впливу на світову економіку. Ця митна політика, що була спрямована на захист національної промисловості, врешті-решт призвела до різкого скорочення світової торгівлі, погіршуючи серйозність Великої депресії. Через майже сто років тінь торгового протекціонізму знову з’явилася.

У квітні 2025 року США оголосили про підвищення мит на китайські товари до 125%, викликавши занепокоєння на світових ринках. Міністерство торгівлі Китаю швидко відповіло, заявивши, що якщо американська сторона продовжить цю "ігру з митами", китайська сторона "ігноруватиме" це і залишає за собою право вжити додаткових контрзаходів. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90 днів призупинення мит", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Така цілеспрямована торгова стратегія не лише збільшує ризики економічного розриву між США та Китаєм, але й ставить нові виклики перед ринком криптовалют — новою сферою глобальних капітальних потоків.

Історичне застереження

Уроки, які принесло «Законодавство Смутта-Голлі» 1930-х років, варті нашого глибокого роздуму. Тоді країни потрапили в порочне коло репресивних мит, що врешті-решт призвело до краху міжнародної торгової системи. Ця політика, яка вважається однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, звучить як дзвінок для сучасних політиків: торговий протекціонізм не є хорошим рішенням для економічних труднощів.

У 1930 році Конгрес США прийняв цей законопроект, підвищивши середній імпортний тариф до історичного максимуму в 59%. Хоча початковою метою було захистити внутрішню промисловість, яка постраждала від Великої депресії, це викликало катастрофічний ланцюговий ефект. Основні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь, що призвело до зменшення обсягів міжнародної торгівлі майже на дві третини між 1929 і 1934 роками, експорт США впав на 70%, а безробіття у світі ще більше погіршилося. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, але й поглибила та подовжила Велику депресію, виявивши фатальні недоліки торгового протекціонізму: у глобалізованій економіці одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призведе до "ефекту бумеранга". Ще більш серйозним є те, що цей законопроект зруйнував основи міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, сприяв економічному націоналізму та заклав підґрунтя для руйнування міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Торговельна стратегія нової ери

Торговий спір 2025 року відрізняється від ситуації 1930 року. США намагаються переформатувати глобальні ланцюги постачання за допомогою "вибіркової тарифної війни" - з одного боку, надаючи величезний тиск на Китай, з іншого - тимчасово пом'якшуючи позицію щодо більшості країн. Ця стратегія "розподілу і розпаду" здається геніальною, але насправді приховує ризики. Як друга за величиною економіка світу, Китай більше не є тим торговим слабким гравцем, який пасивно реагував у 1930-х. Відповідаючи на рішення США про підвищення тарифів, Китай не став відразу вживати заходів у відповідь, натомість спокійно впорався з ситуацією, ігноруючи це, та прискорив реалізацію стратегії "доларизації". Ця стратегічна стійкість змусила ринок усвідомити, що нова торгова війна, можливо, не перетвориться на всесвітню бійню, як у 1930-х, а буде більш тривалою втомлювальною війною.

Шифрувального ринку чутлива реакція

Нові митні політики уряду США спричинили різкі коливання на глобальному фінансовому ринку, крипторинок також зазнав всебічного удару. Ціна біткойна впала з 83,500 доларів до 74,500 доларів, а ефір зазнав ще більших втрат, знизившись з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна ринкова капіталізація інших криптовалют впала більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку значно скоротилася, місячний притік коштів у біткойн різко впав з пікових 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, а ефір перейшов до чистого відтоку в 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масові "капітуляційні розпродажі", з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може бути на межі виснаження.

З точки зору технічного аналізу, 93 000 доларів США стали ключовим рівнем опору для відновлення бичачого імпульсу біткоїна, тоді як діапазон 65 000-71 000 доларів США є основною зоною підтримки, яку повинні утримувати бичачі. Наразі ринок увійшов у критичну фазу, і якщо підтримка буде пробита, це може призвести до того, що більшість інвесторів опиниться в збитках, викликавши більш різкі корекції на ринку. Загалом, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності, а невизначеність, викликана політикою тарифів, вже завдала широкого удару; чи зможе ринок стабілізуватися, залежатиме від подальших політичних рішень та ситуації з поверненням коштів.

У цій міжнародній грі крипторинок є як пасивним спостерігачем, так і активним змінним. Варто замислитися: коли міжнародна ситуація напружена, а глобальна валютна система перебуває в турбулентності, де інвестори можуть знайти вид дефіцитного, глобального, що не підлягає контролю жодного уряду чи сутності, цифрового зберігання вартості? Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговими війнами, насіння нової системи тихо проростає.